утомливий
УТО́МЛИВИЙ (ВТО́МЛИВИЙ), а, е.
1. Який утомлює.
Схуд [старий] за цю втомливу подорож (Ле, Наливайко, 1957, 129);
З усіх кінців лісу поверталися підрозділи, розбурхані, розпалені, бадьорі. Мовби не з втомливого бою виходили, а тільки оце збиралися в бій (Гончар, III, 1959, 452).
2. рідко. Який швидко втомлюється.
Її [Ваті] повний організм був зроду нервовий, млявий і втомливий (Н.-Лев., IV, 1956, 122).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утомливий — уто́мливий прикметник Орфографічний словник української мови
- утомливий — УТО́МЛИВИЙ (ВТО́МЛИВИЙ), а, е. 1. Який утомлює. Схуд [старий] за цю втомливу подорож (Іван Ле); З усіх кінців лісу поверталися підрозділи, розбурхані, розпалені, бадьорі. Мовби не з втомливого бою виходили, а тільки оце збиралися в бій (О. Словник української мови у 20 томах
- утомливий — (втомливий), -а, -е. 1》 Який утомлює. 2》 рідко. Який швидко втомлюється. Великий тлумачний словник сучасної мови
- утомливий — ВИСНА́ЖЛИВИЙ (який позбавляє сил, виснажує), ВИСНА́ЖНИ́Й, ВТО́МЛИВИЙ (УТО́МЛИВИЙ), ВТО́МНИЙ (УТО́МНИЙ), СУТУ́ЖНИЙ, ЗВА́ЛЬНИЙ рідко. Весна означала тут.. роботу на грядках,.. Словник синонімів української мови