уторговувати

УТОРГО́ВУВАТИ (ВТОРГО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УТОРГУВА́ТИ (ВТОРГУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., що.

Торгуючи, одержувати якусь кількість грошей.

– Де ж у нас гроші? Хіба ті п'ять рублів, що за овечат вторгували... (Панас Мирний);

Катерина вторгувала якогось карбованця за яєчка (С. Чорнобривець);

Грошей нема, але і це не перешкода. Звідти-звідти, щось там за камінь вторгував [Матвій], перед святом корова отелилась, привела бичка, щось позичив (У. Самчук);

Крамар .. сидів собі .. буцім йому байдуже, чи він що нині вторгує, чи ні (Б. Лепкий);

– І не мішайсь... Уторгував, продав воли і буду гулять... (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уторговувати — уторго́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уторговувати — (вторговувати), -ую, -уєш, недок., уторгувати (вторгувати), -ую, -уєш, док., перех. Торгуючи, одержувати якусь кількість грошей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уторговувати — УТОРГО́ВУВАТИ (ВТОРГО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УТОРГУВА́ТИ (ВТОРГУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. Торгуючи, одержувати якусь кількість грошей. — Де ж у нас гроші?... Словник української мови в 11 томах