уторговувати
УТОРГО́ВУВАТИ (ВТОРГО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УТОРГУВА́ТИ (ВТОРГУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., що.
Торгуючи, одержувати якусь кількість грошей.
– Де ж у нас гроші? Хіба ті п'ять рублів, що за овечат вторгували... (Панас Мирний);
Катерина вторгувала якогось карбованця за яєчка (С. Чорнобривець);
Грошей нема, але і це не перешкода. Звідти-звідти, щось там за камінь вторгував [Матвій], перед святом корова отелилась, привела бичка, щось позичив (У. Самчук);
Крамар .. сидів собі .. буцім йому байдуже, чи він що нині вторгує, чи ні (Б. Лепкий);
– І не мішайсь... Уторгував, продав воли і буду гулять... (В. Винниченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уторговувати — уторго́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- уторговувати — (вторговувати), -ую, -уєш, недок., уторгувати (вторгувати), -ую, -уєш, док., перех. Торгуючи, одержувати якусь кількість грошей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уторговувати — УТОРГО́ВУВАТИ (ВТОРГО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УТОРГУВА́ТИ (ВТОРГУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. Торгуючи, одержувати якусь кількість грошей. — Де ж у нас гроші?... Словник української мови в 11 томах