1. Словник української мови в 11 томах

уторговувати

УТОРГО́ВУВАТИ (ВТОРГО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УТОРГУВА́ТИ (ВТОРГУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. Торгуючи, одержувати якусь кількість грошей.

— Де ж у нас гроші? Хіба ті п’ять рублів, що за овечат вторгували… (Мирний, І, 1949, 241);

Катерина вторгувала якогось карбованця за яєчка (Чорн., Потік.., 1956, 13);

Він дбав, щоб зайву копійку вторгувати для колгоспу, бо з тих копійок, каже, складаються колгоспні тисячі (Минко, Ясні зорі, 1951, 145).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уторговувати — уторго́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уторговувати — УТОРГО́ВУВАТИ (ВТОРГО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УТОРГУВА́ТИ (ВТОРГУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., що. Торгуючи, одержувати якусь кількість грошей. – Де ж у нас гроші? Хіба ті п'ять рублів, що за овечат вторгували... Словник української мови у 20 томах
  3. уторговувати — (вторговувати), -ую, -уєш, недок., уторгувати (вторгувати), -ую, -уєш, док., перех. Торгуючи, одержувати якусь кількість грошей. Великий тлумачний словник сучасної мови