утішниця
УТІ́ШНИЦЯ (ВТІ́ШНИЦЯ), і, ж.
Жін. до уті́шник.
Мені виспівує вона, Моя пташиночка ясна, Моя утішниця в журбі (П. Грабовський);
Прісцілла – це втішниця; вона має добре серце (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утішниця — уті́шниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- утішниця — (втішниця), -і. Жін. до утішник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- утішниця — УТІ́ШНИЦЯ (ВТІ́ШНИЦЯ), і, ж. Жін. до уті́шник. Мені виспівує вона, Моя пташиночка ясна, Моя утішниця в журбі (Граб., І, 1959, 406); Прісцілла — це втішниця; вона має добре серце (Рад. літ-во, 18 1955, 213). Словник української мови в 11 томах