утішниця
уті́шниця
(втішниця), -і.
Жін. до утішник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утішниця — уті́шниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- утішниця — УТІ́ШНИЦЯ (ВТІ́ШНИЦЯ), і, ж. Жін. до уті́шник. Мені виспівує вона, Моя пташиночка ясна, Моя утішниця в журбі (П. Грабовський); Прісцілла – це втішниця; вона має добре серце (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- утішниця — УТІ́ШНИЦЯ (ВТІ́ШНИЦЯ), і, ж. Жін. до уті́шник. Мені виспівує вона, Моя пташиночка ясна, Моя утішниця в журбі (Граб., І, 1959, 406); Прісцілла — це втішниця; вона має добре серце (Рад. літ-во, 18 1955, 213). Словник української мови в 11 томах