утішниця

уті́шниця

(втішниця), -і.

Жін. до утішник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утішниця — уті́шниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. утішниця — УТІ́ШНИЦЯ (ВТІ́ШНИЦЯ), і, ж. Жін. до уті́шник. Мені виспівує вона, Моя пташиночка ясна, Моя утішниця в журбі (П. Грабовський); Прісцілла – це втішниця; вона має добре серце (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. утішниця — УТІ́ШНИЦЯ (ВТІ́ШНИЦЯ), і, ж. Жін. до уті́шник. Мені виспівує вона, Моя пташиночка ясна, Моя утішниця в журбі (Граб., І, 1959, 406); Прісцілла — це втішниця; вона має добре серце (Рад. літ-во, 18 1955, 213). Словник української мови в 11 томах