1. Словник української мови у 20 томах

ухитрятися

УХИТРЯ́ТИСЯ (ВХИТРЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., УХИТРИ́ТИСЯ (ВХИТРИ́ТИСЯ), рю́ся, ри́шся і УХИТРУВА́ТИСЯ (ВХИТРУВА́ТИСЯ), у́юся, у́єшся, док., розм.

Бути спроможним робити що-небудь, проявляючи спритність, меткість, хитрощі та ін.

Якось ухитрявся [Хведір] і служити й хазяйнувати (Грицько Григоренко);

Хіба ж отим оберемком соняшничиння натопиш у хаті? І як ті мати вхитряються! (А. Головко);

Землю піп ухитрявся обробляти й збирати урожай бідняцькими відробітками за хрестини, похорони та вінчання (П. Козланюк);

– Добре, – промовив пан сотник, – так ми до світу геть-геть улаштуємось і вхитримося ще й відпочити (М. Старицький);

– Мені не цікаво, в кого і за яку ціну ви ухитрилися придбати мій кровний виграш (Іван Ле);

Напередодні 7-го листопада 1917 року Рід ухитрився взяти інтерв'ю у міністрів Тимчасового уряду, а потім разом з революційними солдатами і матросами штурмував Зимовий палац і був присутнім при арешті тих же міністрів (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ухитрятися — ухитря́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. ухитрятися — Дурити, видурювати, видурити, повидурювати, здурювати, здурити, поздурювати, обдурювати, обдурити, пообдурювати, потрафляти, потрафити, спромагатися, спромогтися, поспромагатися, див. умудрятися Словник чужослів Павло Штепа
  3. ухитрятися — (вхитрятися), -яюся, -яєшся, недок., ухитритися (вхитритися), -рюся, -ришся і ухитруватися (вхитруватися), -уюся, -уєшся, док., розм. Бути спроможним робити що-небудь, проявляючи спритність, меткість, хитрощі та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ухитрятися — ЗМОГТИ́ (виявитися в змозі, в силі щось зробити), ЗУМІ́ТИ, СПРОМОГТИ́СЯ, ПРИМОГТИ́ діал., ПРИМОГТИ́СЯ діал., УДА́ТИ (ВДА́ТИ) діал. Словник синонімів української мови
  5. ухитрятися — УХИТРЯ́ТИСЯ (ВХИТРЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., УХИТРИ́ТИСЯ (ВХИТРИ́ТИСЯ), рю́ся, ри́шся і УХИТРУВА́ТИСЯ (ВХИТРУВА́ТИСЯ), у́юся, у́єшся, док., розм. Бути спроможним робити що-небудь, проявляючи спритність, меткість, хитрощі та ін. Словник української мови в 11 томах
  6. ухитрятися — Ухитрятися, -ряюся, -єшся сов. в. ухитритися, -рюся, -ришся, гл. Ухищряться, ухищряться. Сказилось серце їх і стали ненавидіть і ухитрятися проти рабів Господніх. К. Псал. 241. Словник української мови Грінченка