1. Словник синонімів української мови

ухитрятися

ЗМОГТИ́ (виявитися в змозі, в силі щось зробити), ЗУМІ́ТИ, СПРОМОГТИ́СЯ, ПРИМОГТИ́ діал., ПРИМОГТИ́СЯ діал., УДА́ТИ (ВДА́ТИ) діал.; УМУДРИ́ТИСЯ (ВМУДРИ́ТИСЯ), ПРИМУДРИ́ТИСЯ, УХИТРИ́ТИСЯ (ВХИТРИ́ТИСЯ), УХИТРУВА́ТИСЯ (ВХИТРУВА́ТИСЯ) (застосовуючи спритність, хитрощі та ін.). — Недок.: змага́ти рідко спромага́тися, умудря́тися (вмудря́тися), примудря́тися, ухитря́тися (вхитря́тися). — Вона пішла за своїм почуттям, .. а ти? Чи змогла б? Чи вистачило б духу? (О. Гончар); Більшість садиб уже так-сяк забудовані. Хто як зумів (А. Головко); Падь була невелика. Наче якийсь велетень сокирою вирубав її в горах, але не спромігся прорубати гору наскрізь (М. Трублаїні); Вже більш мати нічого не примогла сказати (Марко Вовчок); Чи вдасть любити так пана Славка панночка молода, ..що потребує ще сама проводу й опіки, то за це не можу ручити (Лесь Мартович); На обіцянки вона не дуже надіялася і при своїх злиднях умудрилася зібрати кілька десятків яєчок і пішла на базар купити бобу та сірників (С. Чорнобривець); Поки Ян примудрився добути кисет з кишені штанів, Марія й Стахурський лежали мовчки (Ю. Смолич); — Мені не цікаво, в кого і за яку ціну ви ухитрилися придбати мій кровний виграш (І. Ле). — Пор. умі́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ухитрятися — ухитря́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. ухитрятися — Дурити, видурювати, видурити, повидурювати, здурювати, здурити, поздурювати, обдурювати, обдурити, пообдурювати, потрафляти, потрафити, спромагатися, спромогтися, поспромагатися, див. умудрятися Словник чужослів Павло Штепа
  3. ухитрятися — УХИТРЯ́ТИСЯ (ВХИТРЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., УХИТРИ́ТИСЯ (ВХИТРИ́ТИСЯ), рю́ся, ри́шся і УХИТРУВА́ТИСЯ (ВХИТРУВА́ТИСЯ), у́юся, у́єшся, док., розм. Бути спроможним робити що-небудь, проявляючи спритність, меткість, хитрощі та ін. Словник української мови у 20 томах
  4. ухитрятися — (вхитрятися), -яюся, -яєшся, недок., ухитритися (вхитритися), -рюся, -ришся і ухитруватися (вхитруватися), -уюся, -уєшся, док., розм. Бути спроможним робити що-небудь, проявляючи спритність, меткість, хитрощі та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ухитрятися — УХИТРЯ́ТИСЯ (ВХИТРЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., УХИТРИ́ТИСЯ (ВХИТРИ́ТИСЯ), рю́ся, ри́шся і УХИТРУВА́ТИСЯ (ВХИТРУВА́ТИСЯ), у́юся, у́єшся, док., розм. Бути спроможним робити що-небудь, проявляючи спритність, меткість, хитрощі та ін. Словник української мови в 11 томах
  6. ухитрятися — Ухитрятися, -ряюся, -єшся сов. в. ухитритися, -рюся, -ришся, гл. Ухищряться, ухищряться. Сказилось серце їх і стали ненавидіть і ухитрятися проти рабів Господніх. К. Псал. 241. Словник української мови Грінченка