участь
У́ЧАСТЬ, і, ж.
1. Виконання разом з ким-небудь якоїсь роботи, здійснення якоїсь справи; спільна дія, діяльність кого-, чого-небудь.
Подаю свій авторський голос за участь Лілі і Оксани Ст. в моїй драмі (Леся Українка);
Участь в збірнику наших кращих молодших письменників я уважаю дуже і дуже бажаною (М. Коцюбинський);
На напрям законодавства міщане не могли мати ніякого впливу, бо не мали участі в соймах (М. Грушевський);
Григор сидів у в'язниці аж три роки за участь в селянському повстанні, коли розбивали панські маєтки в 1902 році (П. Панч);
Громадяни мають право на участь у професійних спілках (з мови документів);
На кілька кілометрів по фронту розгорівся важкий бій з участю танків і самоходів (О. Гончар);
// Наявність чого-небудь у здійсненні якоїсь дії, справи.
За цими фактами слід вбачати складний ритуал з участю поховальних букетів, що свідчить про цілком сформовані етичні норми (з наук. літ.).
2. розм. Те саме, що до́ля¹.
Товариш Пупишкін сказав: – .. Ні сюди Микита, ні туди Микита... Це участь інтелігенції (М. Хвильовий).
Значення в інших словниках
- участь — 1. Приймати до уваги чи брати до уваги? Нормативними в нашому мовленні є вислови брати участь, брати до уваги, брати до відома, брати до серця. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- участь — у́часть іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- участь — Співучасть, співпраця, г. уділ, (у ділі) партнерство Словник синонімів Караванського
- участь — [учас'т'] -с'т'і, ор. -с'т'у Орфоепічний словник української мови
- участь — -і, ж. Виконання разом з ким-небудь якоїсь роботи, здійснення якоїсь справи; спільна дія, діяльність кого-, чого-небудь. Брати участь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- участь — У́часть, -ти, -ті, -стю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- участь — У́ЧАСТЬ, і, ж. Виконання разом з ким-небудь якоїсь роботи, здійснення якоїсь справи; спільна дія, діяльність кого-, чого-небудь. Подаю свій авторський голос за участь Лілі і Оксани Ст. в моїй драмі (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах