участь
У́ЧАСТЬ, і, ж. Виконання разом з ким-небудь якоїсь роботи, здійснення якоїсь справи; спільна дія, діяльність кого-, чого-небудь.
Подаю свій авторський голос за участь Лілі і Оксани Ст. в моїй драмі (Л. Укр., V, 1956, 202);
Участь в збірнику наших кращих молодших письменників я уважаю дуже і дуже бажаною (Коцюб., III, 1956, 220);
Григор сидів у в’язниці аж три роки за участь в селянському повстанні, коли розбивали панські маєтки в 1902 році (Панч, В дорозі, 1959, 167);
На кілька кілометрів по фронту розгорівся важкий бій з участю танків і самоходів (Гончар, III, 1959, 432);
Комуністична ідейність, активна участь письменників у житті — участь, яка так прекрасно виявилася особливо в дні Великої Вітчизняної війни, — от риси нашого письменства, які характеризують його в першу чергу (Рильський, IX, 1962, 11).
Бра́ти у́часть див. бра́ти;
Запере́чувати свою́ у́часть див. запере́чувати;
Узя́ти у́часть див. узя́ти.
Значення в інших словниках
- участь — 1. Приймати до уваги чи брати до уваги? Нормативними в нашому мовленні є вислови брати участь, брати до уваги, брати до відома, брати до серця. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- участь — у́часть іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- участь — Співучасть, співпраця, г. уділ, (у ділі) партнерство Словник синонімів Караванського
- участь — [учас'т'] -с'т'і, ор. -с'т'у Орфоепічний словник української мови
- участь — -і, ж. Виконання разом з ким-небудь якоїсь роботи, здійснення якоїсь справи; спільна дія, діяльність кого-, чого-небудь. Брати участь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- участь — У́ЧАСТЬ, і, ж. 1. Виконання разом з ким-небудь якоїсь роботи, здійснення якоїсь справи; спільна дія, діяльність кого-, чого-небудь. Подаю свій авторський голос за участь Лілі і Оксани Ст. Словник української мови у 20 томах
- участь — У́часть, -ти, -ті, -стю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)