училище

УЧИ́ЛИЩЕ, а, с.

Навчальний заклад, школа в дореволюційній Росії.

Це і є школа, або училище, куди Василь трохи не підтюпцем побіг з дому (Панас Мирний);

Завезли Якима в духовне училище, що стояло за кільки верстов, на другому боці того ж таки міста, – і покинули одного між чужими людьми (І. Нечуй-Левицький);

Пригадалось Валентинові Модестовичу далеке дитинство. Він – учень реального училища – сидить над хитрою алгебраїчною задачею (Ю. Шовкопляс);

// Тепер – спеціальний навчальний заклад, що дає середню або неповну середню освіту і певну професію.

Люба була в інтернаті. А потім закінчила ремісниче училище і стала муляром (Є. Кравченко);

Професійно-технічні училища фінансуються в основному з обласних бюджетів (з наук. літ.);

Очевидно, то була помилка, що він не послухав батька – старого полковника у відставці – і не подав заяву до військового училища (О. Гуреїв);

Олекса до Вижниці в художнє училище ходити почав (І. Муратов);

// перен. Ті, хто навчається в такому закладі.

Цей винахід сподобався усьому училищу (Григорій Тютюнник).

(1) Двокла́сне [початко́ве] учи́лище, іст. – у царській Росії початкова школа підвищеного типу з 5–6-річним строком навчання.

Він уже встиг і в двокласному церковному училищі і в різних школах .. збагнути, як мало тягнеться до Бога душі пастирів (М. Стельмах);

(2) Єпархіа́льне учи́лище – у дореволюційній Росії – підпорядкована певній єпархії середня жіноча духовна школа, де навчалися та виховувалися дочки православного духівництва.

У 1866 році вона дістала місце виховательки в .. жіночому єпархіальному училищі (з наук.-попул. літ.);

(3) Нахі́мовське учи́лище – назва спеціального військово-морського закритого середнього навчального закладу, що готує вихованців до вступу у вище військово-морське училище.

Брата та сестру мати хотіла віддати у ФЗУ, але до цього вони ще не доросли. Мене ж їй пощастило влаштувати у Тбіліське нахімовське училище (з газ.);

(4) Приходське́ учи́лище – те саме, що Церковнопарафія́льна (парафія́льна, приходська́, церко́вна, церковноприходська́ і т. ін.) шко́ла (див. шко́ла).

Після закінчення двокласного приходського училища в 1904 р. П. Панч розпочинає трудове життя, працюючи канцеляристом у рідному містечку (з навч. літ.);

(5) Ремісни́че учи́лище – професійно-технічне училище (в СРСР у 40-і – 50-і рр.).

Люба була в інтернаті. А потім закінчила ремісниче училище і стала муляром (Є. Кравченко).

△ (6) Комерці́йне учи́лище, іст. – середній навчальний заклад з торговельним ухилом.

Середню освіту С. І. Вавилов [учений-фізик] здобув у комерційному училищі (з наук.-попул. літ.);

(7) Реа́льне учи́лище – те саме, що Реа́льна шко́ла (див. шко́ла).

Він – учень реального училища – сидить над хитрою алгебраїчною задачею (Ю. Шовкопляс).