училище

УЧИ́ЛИЩЕ, а, с. Навчальний заклад, школа в дореволюційній Росії.

Це і є школа, або училище, куди Василь трохи не підтюпцем побіг з дому (Мирний, IV, 1955, 107);

Завезли Якима в духовне училище, що стояло за кільки верстов, на другому боці того ж таки міста, — і покинули одного між чужими людьми(Н.-Лев., І, 1956, 175);

Пригадалось Валентинові Модестовичу далеке дитинство. Він — учень реального училища — сидить над хитрою алгебраїчною задачею (Шовк., Інженери, 1956, 310);

// Тепер — спеціальний навчальний заклад, що дає середню або неповну середню освіту і певну професію.

Люба була в інтернаті. А потім закінчила ремісниче училище і стала муляром (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 21);

Очевидно, то була помилка, що він не послухав батька — старого полковника у відставці — і не подав заяву до військового училища (Гур., Друзі.., 1959, 27);

Олекса до Вижниці в художнє училище ходити почав (Мур., Бук. повість, 1959, 134).

Двокла́сне [початко́ве] учи́лище див. двокла́сний;

Єпархіа́льне учи́лище див. єпархіа́льний;

Комерці́йне учи́лище див. комерці́йний;

Нахі́мовське учи́лище див. нахі́мовський;

Суво́ровське військо́ве учи́лище див. суво́ровський.