учинення

УЧИ́НЕННЯ (ВЧИ́НЕННЯ), я, с.

Дія за знач. учини́ти.

Ти будеш його дружиною! Сара спокійно вислухала батька: вона була така впевнена в неможливості вчинення над нею цього насильства.., що це повідомлення навіть викликало на губах її ледь помітну глузливу усмішку (М. Старицький);

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (з мови документів).