учинений

УЧИ́НЕНИЙ (ВЧИ́НЕНИЙ), а, е.

1. Дієпр. пас. до учини́ти 1, 3, 4.

Він став говорити про нічні арешти, вчинені гайдамаками (А. Головко);

Диверсія в тилу французьких військ, вчинена за розпорядженням Кутузова, мала неабияке значення для подальшого ходу баталії (П. Кочура);

Кожну несправедливість, учинену товаришам його по перу, .. відчував він [Ю. Яновський], як власний біль (М. Рильський);

// учи́нено, безос. пред.

– У мене, панове, було учинено ревізію, – тихо, стримуючи хвилювання, проговорив Рошкевич (П. Колесник);

– Що схвалено на великій Раді у місті Переяславі – се учинено на віки вічні, за це наші нащадки нам не раз дякуватимуть (Н. Рибак).

2. у знач. прикм. Виготовлений на дріжджах.

Він добув з торби десяток вчинених, пухких селянських пиріжків (В. Козаченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me