учнівський

УЧНІ́ВСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до у́чень 1.

Разом з старшими на збирання багатого врожаю вийшла й учнівська молодь (з газ.);

Що там таке? Сміються всі: “Знов над верстатом Зоз дрімає...” Шумить учнівськая сім'я... “От соня”, думаю і я (В. Сосюра);

// Признач. для учня, учнів; належний учневі, учням.

Я звернув увагу на те, що поруч із древком прапора висіла на стіні проста учнівська полотняна сумка, так широко вживана по наших сільських школах (Ю. Яновський);

Тільки були зібрались обидві [вчительки] за учнівські зошити, як за вікном просигналив мотоцикл, почулися знайомі кроки на веранді... (О. Гончар);

З-за рогу показався Кость Мовчан, а за ним сержант з клунком учнівських чобіт для ремонтування (І. Багмут).

2. Прикм. до учні́вство 1.

Учнівський період;

Учнівські роки;

// перен. Який не відзначається самостійністю, наслідувальний.

[Люба:] Я не схотіла, щоб ти бачив мої учнівські вправи (І. Микитенко);

Збірка “На білих островах” [М. Рильського] має учнівський характер, і лише в любовно змальованих картинах рідної природи, .. видно неабияке обдарування молодого автора (з навч. літ.).