1. Орфоепічний словник української мови

учнівський

учні́вський

[учн’іўс'кией]

м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. учнівський — учні́вський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. учнівський — УЧНІ́ВСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до у́чень 1. Разом з старшими на збирання багатого врожаю вийшла й учнівська молодь (з газ.); Що там таке? Сміються всі: “Знов над верстатом Зоз дрімає...” Шумить учнівськая сім'я... “От соня”, думаю і я (В. Словник української мови у 20 томах
  3. учнівський — -а, -е. 1》 Прикм. до учень 1). || Признач. для учня, учнів; належний учневі, учням. 2》 Прикм. до учнівство 1). Учнівські роки. || перен. Який не відзначається самостійністю, наслідувальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. учнівський — НЕДОСКОНА́ЛИЙ (який не досяг досконалості, має свої вади); НЕЗРІ́ЛИЙ, НЕДОЗРІ́ЛИЙ, НЕВИ́КІНЧЕНИЙ, НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, НЕДОРО́БЛЕНИЙ (не доведений до кінця і тому ще не досконалий); НЕОПРАЦЬО́ВАНИЙ, НЕОБРО́БЛЕНИЙ рідше, СИРИ́Й підсил. Словник синонімів української мови
  5. учнівський — УЧНІ́ВСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до уче́нь 1. Разом з старшими на збирання багатого врожаю вийшла й учнівська молодь (Рад. Укр., 28.VІ 1959, 3); Основною формою виробничого навчання в школах сільськогосподарського профілю є учнівська виробнича бригада (Ком. Словник української мови в 11 томах