учтиво
УЧТИ́ВО, рідко.
Присл. до учти́вий.
– Я вас слухаю, шановна, – Зав підвівсь учтиво (С. Олійник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- учтиво — учти́во прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- учтиво — рідко. Присл. до учтивий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- учтиво — Учти́во, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- учтиво — УЧТИ́ВО, рідко. Присл. до учти́вий. — Я вас слухаю, шановна, — Зав підвівсь учтиво (С. Ол., Вибр., 1959, 288). Словник української мови в 11 томах