1. Словник української мови в 11 томах

учтиво

УЧТИ́ВО, рідко. Присл. до учти́вий.

— Я вас слухаю, шановна, — Зав підвівсь учтиво (С. Ол., Вибр., 1959, 288).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. учтиво — учти́во прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. учтиво — УЧТИ́ВО, рідко. Присл. до учти́вий. – Я вас слухаю, шановна, – Зав підвівсь учтиво (С. Олійник). Словник української мови у 20 томах
  3. учтиво — рідко. Присл. до учтивий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. учтиво — Учти́во, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)