учуднення
УЧУ́ДНЕННЯ, я, с., літ.
Виділення письменником якого-небудь елемента в тексті художнього твору з метою сприйняття його не в звичайних асоціаціях, а як щось незвичайне.
О. Корнійчук абсолютно відмовляється від модного тоді [в 1925 –1928 рр.] імпресіонізму, орнаментальності, учуднення (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- учуднення — учу́днення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- учуднення — -я, с., літ. Вирізнення письменником якого-небудь елемента в тексті художнього твору з метою сприйняття його не в звичайних асоціаціях, а як щось незвичайне. Великий тлумачний словник сучасної мови
- учуднення — УЧУ́ДНЕННЯ, я, с., літ. Виділення письменником якого-небудь елемента в тексті художнього твору з метою сприйняття його не в звичайних асоціаціях, а як щось незвичайне. О. Корнійчук абсолютно відмовляється від модного тоді [в 1925-1928 рр. Словник української мови в 11 томах