1. Словник української мови в 11 томах

учуднення

УЧУ́ДНЕННЯ, я, с., літ. Виділення письменником якого-небудь елемента в тексті художнього твору з метою сприйняття його не в звичайних асоціаціях, а як щось незвичайне.

О. Корнійчук абсолютно відмовляється від модного тоді [в 1925-1928 рр.] імпресіонізму, орнаментальності, учуднення (Рад. літ-во, 5, 1965, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. учуднення — учу́днення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. учуднення — УЧУ́ДНЕННЯ, я, с., літ. Виділення письменником якого-небудь елемента в тексті художнього твору з метою сприйняття його не в звичайних асоціаціях, а як щось незвичайне. О. Корнійчук абсолютно відмовляється від модного тоді [в 1925 –1928 рр.] імпресіонізму, орнаментальності, учуднення (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. учуднення — -я, с., літ. Вирізнення письменником якого-небудь елемента в тексті художнього твору з метою сприйняття його не в звичайних асоціаціях, а як щось незвичайне. Великий тлумачний словник сучасної мови