ущемлюватися

УЩЕ́МЛЮВАТИСЯ (ВЩЕ́МЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся і УЩЕМЛЯ́ТИСЯ (ВЩЕМЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., УЩЕМИ́ТИСЯ (ВЩЕМИ́ТИСЯ), млю́ся, ми́шся; мн. ущемля́ться; док.

1. Виявлятися затиснутим, здушеним з двох боків.

2. тільки док., перен. Заболіти, занити (від переживань).

Ущемилося серце Довбушеве... Втратився смисл власної діяльності (Г. Хоткевич).

3. тільки док., діал. Учепитися.

Він кішку одірве та кине, а вона знов до його, та так і вщемиться (Сл. Б. Грінченка);

Професор ущемився пальцями в свої дикі хащі [волосся] й засіпав своєю головою з такою експресією, що страшно було, як би він її собі не відірвав (Ю. Смолич).

4. Пас. до уще́млювати.

Він [М. Хвильовий] бачив, що .. починає ущемлюватися свобода творчості (з наук.-попул. літ.).