1. Словник української мови у 20 томах

уярмлений

УЯ́РМЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до уярми́ти.

Гірку правду про злиденне життя уярмленого селянина, який бився, “мов риба в саку”, сказав у своїх творах великий український революціонер-демократ Іван Франко (з наук. літ.);

Уже з перших віршів поета [М. Вороного] постає перед читачем образ знедоленого краю, уярмленої царизмом вітчизни, скутої духовно і фізично трудової людини (з наук. літ.);

Величезні зміни сталися на цій [Закарпатській] прекрасній, колись уярмленій землі (І. Цюпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уярмлений — уя́рмлений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. уярмлений — див. невільник; переможений Словник синонімів Вусика
  3. уярмлений — [уйармлеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. уярмлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уярмити. || уярмлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. уярмлений — ПІДНЕВІ́ЛЬНИЙ (який перебуває в неволі, під чиїмсь гнітом тощо), НЕВІ́ЛЬНИЙ, ПІД'ЯРЕ́МНИЙ, КАБА́ЛЬНИЙ заст.; ПОНЕВО́ЛЕНИЙ, УЯ́РМЛЕНИЙ (якого хтось поневолив). Була б доля Федоровича схожою на долю всіх підневільних, згорьованих робітників (Ю. Словник синонімів української мови
  6. уярмлений — УЯ́РМЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уярми́ти. Приклад, славна дійсність нашої Радянської держави запалюють на боротьбу за своє національне визволення поневолені капіталізмом народи. Словник української мови в 11 томах