1. Словник української мови у 20 томах

фабра

ФА́БРА, и, ж.

1. заст. Речовина, що застосовується в косметиці для фарбування в чорний колір бороди та вусів, а також для надання вусам певної форми.

2. заст. Фарба.

Чималі вікна й двері, віконниці, помальовані зеленою фаброю, ґанок коло дверей – все те дуже одрізняло Леміщину хату од других (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фабра — фа́бра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фабра — Хвабра (фарба на волосся) Словник чужослів Павло Штепа
  3. фабра — -и, ж. 1》 Речовина, що застосовується в косметиці для фарбування в чорний колір бороди та вусів, а також щоб надати вусам певної форми. 2》 заст. Фарба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фабра — ФА́РБА (речовина для забарвлення), ФА́БРА заст., БА́РВА рідше. На стіні, проти стола, висить великий портрет Шевченка, хорошої роботи олійними фарбами, в красних рамах (М. Словник синонімів української мови
  5. фабра — ФА́БРА, и, ж. 1. Речовина, що застосовується в косметиці для фарбування в чорний колір бороди та вусів, а також щоб надати вусам певної форми. 2. заст. фарба. Словник української мови в 11 томах
  6. фабра — Фабра, -ри ж. = хварба. Вас. 182. Словник української мови Грінченка