фабра
ФА́БРА, и, ж.
1. Речовина, що застосовується в косметиці для фарбування в чорний колір бороди та вусів, а також щоб надати вусам певної форми.
2. заст. фарба.
Чималі вікна й двері, віконниці, помальовані зеленою фаброю, ганок коло дверей — все те дуже одрізняло Леміщину хату од других (Н.-Лев., І, 1956, 172).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фабра — фа́бра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- фабра — Хвабра (фарба на волосся) Словник чужослів Павло Штепа
- фабра — ФА́БРА, и, ж. 1. заст. Речовина, що застосовується в косметиці для фарбування в чорний колір бороди та вусів, а також для надання вусам певної форми. 2. заст. Фарба. Словник української мови у 20 томах
- фабра — -и, ж. 1》 Речовина, що застосовується в косметиці для фарбування в чорний колір бороди та вусів, а також щоб надати вусам певної форми. 2》 заст. Фарба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фабра — ФА́РБА (речовина для забарвлення), ФА́БРА заст., БА́РВА рідше. На стіні, проти стола, висить великий портрет Шевченка, хорошої роботи олійними фарбами, в красних рамах (М. Словник синонімів української мови
- фабра — Фабра, -ри ж. = хварба. Вас. 182. Словник української мови Грінченка