1. Словник української мови у 20 томах

фабрикувати

ФАБРИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.

1. Виробляти, виготовляти щось фабричним способом.

Фабрикувати сукно.

2. перен. Виробляти, випускати й т. ін. що-небудь (перев.у великій кількості).

– Почав я фабрикувати траскала та скрипучі опуди для відгонення воробців із пшениці, проса та конопель (І. Франко);

Сто корів одна за одною статечно і поважно виходять на свіже повітря жувати жуйку, сито зітхати, мріяти і фабрикувати молоко (І. Волошин);

// ірон. Виробляти, створювати що-небудь неякісне за шаблоном, механічно, здебільшого у великій кількості.

Пише [поет] зразу, швидко, по декілька віршів за один вечір, він їх фабрикує (з наук. літ.);

// зневажл. Робити, створювати що-небудь ганебне, підле, брехливе; фальшиве або сприяти формуванню чого-небудь негативного.

Фабрикувати наклепи, чутки;

Фабрикувати фальшиві докази;

Фабрикувати запроданців.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фабрикувати — фабрикува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. фабрикувати — (товар) виготовляти, виробляти, продукувати; (докази) фальсифікувати, підробляти; (справу) партолити, жм. шити, пришивати, ліпити. Словник синонімів Караванського
  3. фабрикувати — див. ганьбити; обманювати Словник синонімів Вусика
  4. фабрикувати — див. продукувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. фабрикувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Виробляти, виготовляти щось фабричним способом. Фабрикувати сукно. 2》 перен. Виробляти, випускати й т. ін. що-небудь (перев. у великій кількості). || ірон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фабрикувати — ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУКУВА́ТИ, ТВОРИ́ТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИТВО́РЮВАТИ, ФАБРИКУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  7. фабрикувати — Фабрикува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. фабрикувати — ФАБРИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Виробляти, виготовляти щось фабричним способом. Фабрикувати сукно. 2. перен. Виробляти, випускати й т. ін. що-небудь (переважно у великій кількості). Словник української мови в 11 томах