1. Словник української мови в 11 томах

фабрикувати

ФАБРИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.

1. Виробляти, виготовляти щось фабричним способом.

Фабрикувати сукно.

2. перен. Виробляти, випускати й т. ін. що-небудь (переважно у великій кількості).

— Почав я фабрикувати траскала та скрипучі опуди для відгонення воробців із пшениці, проса та конопель (Фр., II, 1950, 344);

Сто корів одна за одною статечно і поважно виходять на свіже повітря жувати жуйку, сито зітхати, мріяти і фабрикувати молоко (Вол., Місячне срібло, 1961, 286);

// ірон. Виробляти, створювати що-небудь за шаблоном, механічно, здебільшого у великій кількості.

Пише [поет] зразу, швидко, по декілька віршів за один вечір, він їх фабрикує (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 63);

// зневажл. Робити, створювати що-небудь ганебне, підле, брехливе; сприяти формуванню чого-небудь (звичайно негативного).

Вони [куркулі] цькують революціонерів, допомагають переслідувати їх, фабрикують вироки проти революційно настроєних бідняків (Іст. укр. літ., І, 1954, 702);

Фабрикувати наклепи, чутки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фабрикувати — фабрикува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. фабрикувати — (товар) виготовляти, виробляти, продукувати; (докази) фальсифікувати, підробляти; (справу) партолити, жм. шити, пришивати, ліпити. Словник синонімів Караванського
  3. фабрикувати — див. ганьбити; обманювати Словник синонімів Вусика
  4. фабрикувати — див. продукувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. фабрикувати — ФАБРИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. Виробляти, виготовляти щось фабричним способом. Фабрикувати сукно. 2. перен. Виробляти, випускати й т. ін. що-небудь (перев.у великій кількості). Словник української мови у 20 томах
  6. фабрикувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Виробляти, виготовляти щось фабричним способом. Фабрикувати сукно. 2》 перен. Виробляти, випускати й т. ін. що-небудь (перев. у великій кількості). || ірон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. фабрикувати — ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУКУВА́ТИ, ТВОРИ́ТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИТВО́РЮВАТИ, ФАБРИКУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  8. фабрикувати — Фабрикува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)