факел
ФА́КЕЛ, а, ч.
1. Те саме, що смолоски́п.
Сотник з охорони спустився з Барбарою камінними сходами глибоко вниз, освітлюючи дорогу тріскотливим і смердючим факелом (Іван Ле);
Тримаючи в одній руці засвічений факел, а в другій пляшку з гасом, він набирає його якнайбільше собі в рот і потім з усієї сили виприскує на вогонь (А. Шиян);
* У порівн. Кінський щавель, зруділий на сонці, куривсь брунатним димом, як похоронний факел (М. Коцюбинський);
Розгромивши [панський] дім, опришки .. відійшли в ліс. За спиною в них величезним факелом палав двір (В. Гжицький).
2. чого, перен. Про те, що містить у собі, несе із собою істину, знання, освіту, свободу тощо.
З щирим серцем і безтрепетною рукою засвітили вони [декабристи] факел боротьби з самодержавством, запалили ту іскру, з якої розгорілося полум'я революції (М. Рильський).
3. спец. Конусоподібне полум'я, а також потік рідини, що має форму конуса.
Освоєно також застосування кисню у факел полум'я з допомогою спеціальних форсунок, установлених поруч із кесоном у головці печі (з наук.-попул. літ.);
Буріння свердловин часто не обходиться без утворення газових фонтанів, без факелів, у яких марно згоряють мільярди кубометрів голубих скарбів (з наук.-попул. літ.).
4. перев. мн., астр. Яскраві ділянки фотосфери біля краю сонячного диска.
Крім темних плям, поблизу від країв сонячного диска спостерігаються і світлі зони – факели. Це хмари нагрітих газів, які плавають у сонячній атмосфері (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- факел — фа́кел іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- факел — [факеил] -ла, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
- факел — Смолоскип, див. світильник, світоч Словник чужослів Павло Штепа
- факел — (-а) ч.; крим.; жарт. Синець під оком. БСРЖ, 619; СЖЗ, 105; ЯБМ, 2, 459. Словник жарґонної лексики української мови
- факел — -а, ч. 1》 Те саме, що смолоскип. 2》 чого, перен. Про те, що містить, несе із собою істину, знання, освіту, свободу тощо. 3》 спец. Конусоподібне полум'я, а також потік рідини, що має форму конуса. 4》 перев. мн., астр. Великий тлумачний словник сучасної мови
- факел — фа́кел (нім. Fackel, від лат. fax – скіпка) 1. Світильник на держаку, смолоскип. 2. Потік розжарених газів з завислими частинками палива, попелу й сажі. 3. Світіння повітря через перенапругу в короткохвильових антенах. 4. астр. Факели – яскраві ділянки фотосфери біля краю сонячного диска. Словник іншомовних слів Мельничука
- факел — СМОЛОСКИ́П (переносний світильник — палиця з намотаним на кінці просмоленим клоччям, що горить), ФА́КЕЛ, СВІ́ТОЧ (СВІ́ТИЧ) заст. поет., СМОЛЯНИ́К рідше, ФА́КЛЯ діал., ПОХІДНЯ́ діал. Словник синонімів української мови
- факел — Фа́кел, -ла = смолоски́п, -па Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- факел — ФА́КЕЛ, а, ч. 1. Те саме, що смолоски́п. Сотник з охорони спустився з Барбарою камінними сходами глибоко вниз, освітлюючи дорогу тріскотливим і смердючим факелом (Ле, Наливайко, 1957, 443); Тримаючи в одній руці засвічений факел... Словник української мови в 11 томах