факелоносець

ФАКЕЛОНО́СЕЦЬ, я, ч.

Той, хто несе факел.

Початок смолоскиповим естафетам, що приносили вогонь з Олімпії у міста проведення Олімпіад, було покладено в 1936 р. Біг факелоносців — один із найбільш урочистих моментів Ігор (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me