фамільярно
ФАМІЛЬЯ́РНО.
Присл. до фамілья́рний; по-панібратському.
– Чого ж ти товпишся! – сказав пан до Лейби вже зовсім не фамільярно. – Геть, оступись! (І. Нечуй-Левицький);
– Дорогий мій! – обняв фамільярно Артема Петровича гість (А. Хижняк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фамільярно — фамілья́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- фамільярно — Присл. до фамільярний; по-панібратському. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фамільярно — ФАМІЛЬЯ́РНО. Присл. до фамілья́рний; по-панібратському. — Чого ж ти товпишся! — сказав пан до Лейби вже зовсім не фамільярно. — Геть, оступись! (Н.-Лев., II, 1956, 42); — Дорогий мій! —обняв фамільярно Артема Петровича гість (Хижняк, Килимок, 1961, 36). Словник української мови в 11 томах