1. Словник української мови у 20 томах

фанаберистий

ФАНАБЕ́РИСТИЙ, а, е, розм.

Якому власт. фанаберіія; пихатий, чванливий.

Фанаберистий чоловік;

Фанабериста жінка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фанаберистий — фанабе́ристий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. фанаберистий — див. пихатий Словник синонімів Вусика
  3. фанаберистий — -а, -е, розм. З фанаберією; пихатий, чванливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фанаберистий — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  5. фанаберистий — ФАНАБЕ́РИСТИЙ, а, е, розм. З фанаберією; пихатий, чванливий. Словник української мови в 11 томах