фантастичний

ФАНТАСТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який є витвором фантазії (у 1 знач.), уяви.

[Орест:] Недарма люди завжди старались заселити порожні ліси і води німфами, русалками, взагалі чимсь живим, хоч би й фантастичним, вимареним (Леся Українка);

З наукової точки зору фантастична ідея може бути неправильною, але цінність її від цього не втрачається, бо вона наштовхує на роздуми, спонукає шукати шляхів її втілення в життя (з наук.-попул. літ.);

// Створений творчою фантазією; казковий, вигаданий, нереальний.

Щоб не розвіялось по світу те, як кажуть, фантастичне оповідання дідугана, я списав його для моїх земляків (О. Стороженко);

Звичайно, спогади, почасти й фантастичні, Розмови нашої хистку являли вісь (М. Рильський);

// Пов'язаний із фантастикою (у 1 знач.).

– Це ж направив мої думки на фантастичний лад отой навіжений Червінський (І. Нечуй-Левицький);

// Який належить до фантастики (у 2 знач.), має казкову основу.

В половині 1876 р. він [І. Франко] виступає з першими не фантастичними, а реальними оповіданнями: “Лесишина челядь” і “Два приятелі” (М. Коцюбинський);

Погано стоїть справа із створенням шкільної повісті. Але з науково-фантастичною книжкою – ще гірше (О. Донченко);

Лисенко написав лірично-фантастичну оперу “Утоплена” (з наук. літ.).

2. Якого не має в дійсності; вимріяний, уявний.

Неначе реальний світ крадькома міниться на фантастичний, зміняється на легку мрію й тоне десь в сизій далечі (І. Нечуй-Левицький);

Йому здалося, що він іде сам через фантастичні степи, іде як тінь од свого життя (Ю. Яновський);

Характерною рисою петриківської орнаментики є передусім перевага рослинного, найчастіше квіткового, орнаменту, в основі якого лежить уважне спостереження природи, а потім створення фантастичних, не існуючих у природі форм квітів (з наук. літ.).

3. Який не спирається на реальну дійсність; необґрунтований, неможливий, нездійсненний.

Працювала [думка] сильно, творячи фантастичні плани, як би то і де би то сховатися (І. Франко);

Яких тільки фантастичних проектів не придумував Швед! Одного разу – це був не більш, не менш як морський десант (Ю. Яновський);

– Я плакала в подушку, мріяла про фантастичні зустрічі з ним... (О. Донченко).

4. Який нагадує витвір фантазії, не схожий на щось реальне; дивний, незвичайний, химерний, казковий.

Фантастичне освітлення тихо згасало (І. Нечуй-Левицький);

Низина, що приймала вночі фантастичні, непевні форми, видавалась удень дуже гарною (М. Коцюбинський);

Я набрала рукою води, підкинула вгору, і блиснув фантастичний фонтан холодного вогню (Леся Українка);

Казкове авто вилітає на брук. Розсипає сліпуче срібло. Стеле дорогу – фантастичну, незміряно прекрасну (І. Микитенко);

Місяць рівно розливає своє блідо-синє світло, вкриваючи фантастичним мереживом плодючі колгоспні поля (Я. Качура);

Ростуть [водорості] по дну якісь мережані, гіллясті – фантастична, неземна рослинність (О. Гончар).

5. Який виходить за межі звичайного, ймовірного, який вражає, приголомшує чимось; надзвичайний, дивовижний, разючий.

Мов у казці!.. Очі протерти хочеться – чи дійсність це, чи фантастичний сон (Г. Хоткевич);

Неймовірні чутки розколихують тіні людей, вселяють їм крихти надій повернутись на Україну чи хоча б щось правдиве почути про неї. А поки що ця правда топиться повінню фантастичної брехні (М. Стельмах);

Гелій і водень у галузі будівництва “виявили” майже фантастичні можливості, що не поступаються якостям дерева, металу, бетону (з наук.-попул. літ.);

Популярність футболу в Бразилії досягла нині фантастичних розмірів (з газ.);

// Дивний, чудний; недоладний (про предмети, одяг і т. ін.).

Її струнка фігура зігнулась од напруги, як тугий лук, а фантастичний синій плащ і червона спідниця не могли скрити міцних форм молодого тіла (М. Коцюбинський).