фар

ФАР, а, ч., заст.

Маяк; дерев'яна сторожова вежа.

Фар за великим палацом працював кожної ночі з раннього вечора до світання. Холодний зеленкуватий промінь його проймав темряву, снував над Золотим Рогом (С. Скляренко);

А корабль із піднятими вітрилами то з'являвся в промені фара, то зникав на якусь хвилину в нічній імлі (С. Скляренко);

“Це сталося, князь Святослав з кінною дружиною помчав до Києва” – повідомив фар із Преслави (С. Скляренко).