фасон
ФАСО́Н, у, ч.
1. Крій, модель, зразок, за якими шиють (або пошито) одяг, взуття, головні убори тощо.
Їй хотілось порадитись добре про матеріал і фасони дитячих курток (М. Коцюбинський);
На вихрястій голові казна-як тримається картуз старого фасону – тугим колесом (О. Довженко);
Її цікавили не стільки хлопці, як дівчата, і не стільки дівчата, як фасони їх сукенок (Ірина Вільде);
// Зовнішній вигляд, форма предмета, виробу, будівлі тощо; зразок, модель предмета, виробу, будівлі й т. ін.
Потім потяглась ціла валка повозок .. усякого фасону і всякої масті (І. Нечуй-Левицький);
Канапка вже стояла в салоні, – новісінька, модного фасону, обита [оббита] рожевим атласом (Леся Українка);
Фасон сервізу (І. Волошин).
2. перен., розм. Певний спосіб, певна манера одягатися, ходити, поводитися тощо.
Старі баби ойкають, головами хитають, дивлячись на Марійчину роботу, бо з її легкої руки всі наші дівчата повбиралися по міському фасону (І. Муратов);
Сподобався йому фасон Співати іншим в унісон (О. Ющенко);
Пройшовся [Гопченко] подвір'ям так браво, незалежно, молодцювато, ніби скинув з себе якийсь непосильний тягар. Але поки отаким фасоном дійшов додому – задихався, впрів (В. Земляк).
3. перен., розм. Показний шик; хизування, форс, франтівство.
Хлопці для фасону спробували колупати картоплю виделками (І. Микитенко);
– Хіба це козацьке діло пити бабське питво? Нам оковиту треба! – з фасоном наливає [Погиба] самогонку в склянки (М. Стельмах);
Славинський скривився і поправив модне з синіми скельцями пенсне, яке носив скоріш для фасону, ніж з необхідності (М. Олійник).
Значення в інших словниках
- фасон — (форма одягу, взуття) модель, (переважно одягу) крій, покрій. Словник синонімів Полюги
- фасон — фасо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фасон — (одягу) крій, модель, зразок; (меблів) стиль; ЖМ. манера, мода; П. хизування, показуха, форс, шик, <н. для фасону>; п-к ФАСОНИСТИЙ, див. ЧЕПУРИСТИЙ. Словник синонімів Караванського
- фасон — Крій, стьон, вигляд, форма Словник чужослів Павло Штепа
- фасон — фа́со́н (фа́сун) манера поведінки; характер (ст): Подумай, мама в хаті, а мій братисько, ну, невипарений писок, почав щось натякати, от-так з ласки на потіху, щоб було веселіше. Такий має фасон (Нижанківський) ◊ трима́ти фа́сун... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- фасон — (-у) ч. Словник жарґонної лексики української мови
- фасон — -у, ч. 1》 Крій, модель, зразок, за якими шиють (або пошито) одяг, взуття, головні убори тощо. || Зовнішній вигляд, форма предмета, виробу, будівлі тощо; зразок, модель предмета, виробу, будівлі й т. ін. 2》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фасон — фасо́н (франц. façon) 1. Крій, форма одягу, модель, зразок якихось виробів. 2. Переносно – взагалі форма, вид, образ чого-небудь, манера. Словник іншомовних слів Мельничука
- фасон — держа́ти (гну́ти) фасо́н. 1. Триматися впевнено; не виказувати своїх почуттів (побоювання, сумніву, невпевненості і т. ін.). “Дурень, ще й усміхається!.. Певно, кішки по душі шкребуть, а він фасон гне..”, — думав про свого супутника Чаленко (О. Фразеологічний словник української мови
- фасон — СПО́СІБ (спеціальна дія або система дій, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь), ЗА́СІБ, ПРИЙО́М, ЛАД з прийм. на та означ., ЧИН в оруд. в. з означ., РОБ в оруд. в. з означ., ЗРАЗОК, КШТАЛТ, НА́ПАД розм., МО́ДУС книжн. Словник синонімів української мови
- фасон — Фасо́н, -ну; -со́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- фасон — ФАСО́Н, у, ч. 1. Крій, модель, зразок, за якими шиють (або пошито) одяг, взуття, головні убори тощо. Їй хотілось порадитись добре про матеріал і фасони дитячих курток (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- фасон — рос. фасон (фр. fason) — 1. Крій одягу, модель, зразок якихось виробів. 2. Переносно — взагалі форма чого-небудь, манера. Eкономічна енциклопедія