фасон

СПО́СІБ (спеціальна дія або система дій, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь), ЗА́СІБ, ПРИЙО́М, ЛАД з прийм. на та означ., ЧИН в оруд. в. з означ., РОБ в оруд. в. з означ., ЗРАЗОК, КШТАЛТ, НА́ПАД розм., МО́ДУС книжн. ПОЧЕРК, МАНЕРА (МАНІ́РА заст.), МАНІ́Р розм., ПО́БИТ в оруд. в. з означ., розм., ФАСО́Н розм., ХВА́ТКА розм., МАНО́РІЯ заст., ЯРМІС діал. (звичка діяти певним чином). — Нібито не велика штука дерев'яну ложку зробити, а все-таки треба мати свої способи, знатися на матерії (І. Франко); Я вступив до нього (комерційного інституту) лише тому, що мій атестат не давав мені права для вступу до інших вищих учбових закладів. Це був засіб здобути вищу освіту взагалі (О. Довженко); Різні прийоми і особливості були у наших рибалок. Дехто, приміром, любив міняти місця і присусіджуватись до чужих принад (М. Рильський); Його (командувача) голова на всі лади варіювала план загального наступу (Ю. Яновський); Я слухаю промову і одночасно думаю — яким чином тут опинився батько? (Л. Смілянський); — Додому?! То яким робом? — ще голосніше і недовірливо крикнув фурман. — Поки пішки (М. Стельмах); — Ви всіма нападами (плаваєте)? А нуте ще по-жіночому! (Панас Мирний); Ці переклади ("Слова о полку Ігоревім" Шашкевича, Максимовича, Руданського, Федьковича, Панаса Мирного) писані в різних манерах (М. Рильський); Тож краще, мабуть, буде повестись перед комісією на вже випробуваний манір — покірненьким телятком, ангелочком (О. Гончар); Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (І. Котляревський); Демид, дуже зацікавившись цим гарненьким дівчам, прибрав інший ярміс і став поводитись так, мов зовсім її не поміча (Б. Грінченко).

ФАСО́Н (одягу, взуття тощо), МОДЕ́ЛЬ, КРІЙ, ПОКРІ́Й (перев. одягу); ПОШИТТЯ́ (шитого одягу, взуття). На вихрястій голові казна-як тримається картуз старого фасону — тугим колесом (О. Довженко); Сучасні моделі одягу; Упевнений погляд, окуляри, хода, нарешті, крій костюма — все викривало в ньому людину столичну, мислячу (О. Довженко); Вони разом приходили до школи, носили одного покрою плаття (М. Трублаїні); На ньому були.. широкі чорні штани і велетенські пожовтілі, селянського пошиття, чоботи (Ю. Збанацький).

I. ШИК розм. (особлива вишуканість у манері одягатися, триматися тощо, перев. розрахована на зовнішній ефект), ФАСО́Н розм., ФОРС розм., ФРАНТІ́ВСТВО заст., розм. Тут кожний може одягатися, як хоче, і нема де показувати шик, хоч би хто й хотів (Леся Українка); Славинський скривився і поправив модне з синіми скельцями пенсне, яке носив скоріш для фасону, ніж з необхідності (М. Олійник); — Це не його власна машина.. Це він для форсу — довго гроші збирав, а потім напрокат дістав (І. Драч); Грушницький — юнкер. Він лише рік на службі, носить, з особливого виду франтівства, товсту солдатську шинелю (переклад О. Кундзича). — Пор. 3. блиск.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фасон — (форма одягу, взуття) модель, (переважно одягу) крій, покрій. Словник синонімів Полюги
  2. фасон — фасо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. фасон — (одягу) крій, модель, зразок; (меблів) стиль; ЖМ. манера, мода; П. хизування, показуха, форс, шик, <н. для фасону>; п-к ФАСОНИСТИЙ, див. ЧЕПУРИСТИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. фасон — Крій, стьон, вигляд, форма Словник чужослів Павло Штепа
  5. фасон — ФАСО́Н, у, ч. 1. Крій, модель, зразок, за якими шиють (або пошито) одяг, взуття, головні убори тощо. Їй хотілось порадитись добре про матеріал і фасони дитячих курток (М. Словник української мови у 20 томах
  6. фасон — фа́со́н (фа́сун) манера поведінки; характер (ст): Подумай, мама в хаті, а мій братисько, ну, невипарений писок, почав щось натякати, от-так з ласки на потіху, щоб було веселіше. Такий має фасон (Нижанківський) ◊ трима́ти фа́сун... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. фасон — (-у) ч. Словник жарґонної лексики української мови
  8. фасон — -у, ч. 1》 Крій, модель, зразок, за якими шиють (або пошито) одяг, взуття, головні убори тощо. || Зовнішній вигляд, форма предмета, виробу, будівлі тощо; зразок, модель предмета, виробу, будівлі й т. ін. 2》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. фасон — фасо́н (франц. façon) 1. Крій, форма одягу, модель, зразок якихось виробів. 2. Переносно – взагалі форма, вид, образ чого-небудь, манера. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. фасон — держа́ти (гну́ти) фасо́н. 1. Триматися впевнено; не виказувати своїх почуттів (побоювання, сумніву, невпевненості і т. ін.). “Дурень, ще й усміхається!.. Певно, кішки по душі шкребуть, а він фасон гне..”, — думав про свого супутника Чаленко (О. Фразеологічний словник української мови
  11. фасон — Фасо́н, -ну; -со́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. фасон — ФАСО́Н, у, ч. 1. Крій, модель, зразок, за якими шиють (або пошито) одяг, взуття, головні убори тощо. Їй хотілось порадитись добре про матеріал і фасони дитячих курток (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  13. фасон — рос. фасон (фр. fason) — 1. Крій одягу, модель, зразок якихось виробів. 2. Переносно — взагалі форма чого-небудь, манера. Eкономічна енциклопедія