1. Словник синонімів української мови

фаска

ДІ́ЖКА (велика дерев'яна або металева циліндрична посудина), ПУ́ТНЯ діал.; ДІЖНИ́ЦЯ розм., ДІЖЧИ́НА розм. (трохи менша); КА́ДІБ (КА́ДІВБ), КА́ДУБ рідше (більшого розміру); ДІЖА́ (низька, широка дерев'яна для тіста); БО́ДНЯ (дерев'яна низька з віком, іноді з замком); ШАПЛИ́К (невелика дерев'яна без верхнього дна); ЛИПІ́ВКА, ЛИП'Я́НКА (з липового дерева); ФА́СКА діал. (невелика для масла, сиру). Густий жовтий та білий мед у діжках сповнював запашним духом усі комори (О. Донченко); Від входу по кутах ватарника стоїть посуд: путні на молоко, бодні з гуслянкою (Г. Хоткевич); Юхрим, вивалюючи плечем і лобом двері, вилетів з хати, зачепився в сінях за діжницю, упав (М. Стельмах); Одним оком все поглядає (Олька) на маму, що місить тісто в діжчині (Ірина Вільде); В кутку коло дверей стояв кадіб з капустою (М. Коцюбинський); В притворі стояли високі липові кадовби (Ф. Бурлака); Бондар, той просто каже: я вдома зроблю за день кадуб, десять рублів у кишені (К. Гордієнко); Тісто в діжі підійшло високо вгору (Є. Гуцало); Є ще дві бодні липового меду (Григорій Тютюнник); На перехресті стежок стояв шаплик великий з водою (А. Головко); Закололи, значить, того кабана.. -- сало в липівку, м'ясо в діжку (Остап Вишня); Викопала (баба) і заповітну лип'янку з медом (О. Копиленко); Ставить (незнайомий) на стіл велику бутлю горілки... Фаску масла кладе, бринзи (Г. Хоткевич). — Пор. бо́чка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фаска — Фа́ска: — діжка [I] — маленька діжечка для масла, сиру [14] — невеличка бочечка (на сир) [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. фаска — фа́ска 1 іменник жіночого роду навскісна частина ребра на металі чи дереві фа́ска 2 іменник жіночого роду діжечка для масла діал. Орфографічний словник української мови
  3. фаска — Фа́ска. Діжка, кадовб. Якась пані питає ся за маслом: "Від кого те масло?” — запитує, всказуючи на фаску (О. Миронюк, Б., 1895, 38, 2); З масниці дає ся масло на вигнітач... Українська літературна мова на Буковині
  4. фаска — ФА́СКА¹, и, ж., спец. Навскісна частина ребра чи крайки на металевих, дерев'яних і т. ін. виробах. Є комбіновані різці, за допомогою яких можна без заміни інструмента послідовно обробляти кілька поверхонь, підрізувати торці, розточувати отвори... Словник української мови у 20 томах
  5. фаска — фа́ска вул. мисочка (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. фаска — Паска; міра об’єму для масла, меду тощо Словник застарілих та маловживаних слів
  7. фаска — I -и, ж., спец. Навскісна частина ребра чи крайки на металевих, дерев'яних і т. ін. виробах. Зняти фаску — шабером або напилком затупити (зазвичай під кутом 45°) гострі ребра... Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. фаска — фа́ска (від франц. facette – грань) скошена частина гострого ребра або кромки на металевих, дерев’яних та інших виробах. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. фаска — ФА́СКА¹, и, ж., спец. Навскісна частина ребра чи крайки на металевих, дерев’яних і т. ін. виробах. Є комбіновані різці, за допомогою яких можна без заміни інструмента послідовно обробляти кілька поверхонь, підрізувати торці, розточувати отвори... Словник української мови в 11 томах
  10. фаска — Фаска, -ки ж. Кадушка для масла, сыру. Сім фасок масла. Грин. III. 501. ум. фасочка. Желех. Словник української мови Грінченка