фаска

Значення в інших словниках

1. фаска — Фа́ска: — діжка [I] — маленька діжечка для масла, сиру [14] — невеличка бочечка (на сир) [IV] Словник з творів Івана Франка
2. фаска — фа́ска 1 іменник жіночого роду навскісна частина ребра на металі чи дереві фа́ска 2 іменник жіночого роду діжечка для масла діал. Орфографічний словник української мови
3. фаска — Фа́ска. Діжка, кадовб. Якась пані питає ся за маслом: "Від кого те масло?” — запитує, всказуючи на фаску (О. Миронюк, Б., 1895, 38, 2); З масниці дає ся масло на вигнітач... Українська літературна мова на Буковині
4. фаска — ФА́СКА¹, и, ж., спец. Навскісна частина ребра чи крайки на металевих, дерев'яних і т. ін. виробах. Є комбіновані різці, за допомогою яких можна без заміни інструмента послідовно обробляти кілька поверхонь, підрізувати торці, розточувати отвори... Словник української мови у 20 томах
5. фаска — фа́ска вул. мисочка (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. фаска — Паска; міра об’єму для масла, меду тощо Словник застарілих та маловживаних слів
7. фаска — I -и, ж., спец. Навскісна частина ребра чи крайки на металевих, дерев'яних і т. ін. виробах. Зняти фаску — шабером або напилком затупити (зазвичай під кутом 45°) гострі ребра... Великий тлумачний словник сучасної мови
8. фаска — фа́ска (від франц. facette – грань) скошена частина гострого ребра або кромки на металевих, дерев’яних та інших виробах. Словник іншомовних слів Мельничука
9. фаска — ДІ́ЖКА (велика дерев'яна або металева циліндрична посудина), ПУ́ТНЯ діал.; ДІЖНИ́ЦЯ розм., ДІЖЧИ́НА розм. (трохи менша); КА́ДІБ (КА́ДІВБ), КА́ДУБ рідше (більшого розміру); ДІЖА́ (низька, широка дерев'яна для тіста); БО́ДНЯ (дерев'яна низька з віком... Словник синонімів української мови
10. фаска — ФА́СКА¹, и, ж., спец. Навскісна частина ребра чи крайки на металевих, дерев’яних і т. ін. виробах. Є комбіновані різці, за допомогою яких можна без заміни інструмента послідовно обробляти кілька поверхонь, підрізувати торці, розточувати отвори... Словник української мови в 11 томах