фершалка
ФЕ́РШАЛКА, и, ж., заст., розм.
1. Жін. до фе́ршал.
Мама перев'язувала мене сама, ходила ще старенька фершалка (Ю. Яновський).
2. Дружина фершала.
По чоловікові люди її фершалкою і досі звуть.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фершалка — фе́ршалка іменник жіночого роду, істота розм., рідко Орфографічний словник української мови
- фершалка — -и, ж., заст., розм. 1》 Жін. до фершал. 2》 Дружина фершала. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фершалка — ФЕ́РШАЛКА, и, ж., заст., розм. 1. Жін. до фе́ршал. Мама перев’язувала мене сама, ходила ще старенька фершалка (Ю. Янов., II, 1954, 19). 2. Дружина фершала. По чоловікові люди її фершалкою і досі звуть. Словник української мови в 11 томах