1. Орфографічний словник української мови

фершалка

фе́ршалка

іменник жіночого роду, істота

розм., рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фершалка — ФЕ́РШАЛКА, и, ж., заст., розм. 1. Жін. до фе́ршал. Мама перев'язувала мене сама, ходила ще старенька фершалка (Ю. Яновський). 2. Дружина фершала. По чоловікові люди її фершалкою і досі звуть. Словник української мови у 20 томах
  2. фершалка — -и, ж., заст., розм. 1》 Жін. до фершал. 2》 Дружина фершала. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фершалка — ФЕ́РШАЛКА, и, ж., заст., розм. 1. Жін. до фе́ршал. Мама перев’язувала мене сама, ходила ще старенька фершалка (Ю. Янов., II, 1954, 19). 2. Дружина фершала. По чоловікові люди її фершалкою і досі звуть. Словник української мови в 11 томах