1. Словник української мови у 20 томах

флігель

ФЛІ́ГЕЛЬ, я, ч.

Житлова бічна прибудова до головного будинку або будиночок у дворі головного будинку.

Визначено їм у флігелі на другім поверсі дві скромні кімнатки (І. Франко);

Поблизу будинку стояли два флігелі. В одному жив управитель з родиною, а в другім – хатня прислуга: кухар, покоївки (А. Головко);

Дідова сім'я тулилася в тісному присадкуватому флігелі (Ю. Збанацький);

В 50-х роках Х VIII ст. талановитий архітектор, лаврський кріпак Семен Ковнір збудував у садибі Лаври флігель з високими барочними щитами (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. флігель — флі́гель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. флігель — див. прибудова Словник синонімів Вусика
  3. флігель — [фл’ігеил'] -л'а, ор. -леим, м. (ў) -л'і, мн. фл'ігеил'і, фл'ігеил'іў два фл'ігеил'і Орфоепічний словник української мови
  4. флігель — Придомок Словник чужослів Павло Штепа
  5. флігель — -я, ч. Житлова бічна прибудова до головного будинку чи будиночок у дворі головного будинку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. флігель — флі́гель (від нім. Flügel – крило) житлова прибудова з боку головного будинку або будинок у дворі великого дому. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. флігель — 1. окремий будинок поблизу палацу або садиби, зазвичай господарського призначення, містить також житло для обслуги, покої для гостей; 2. частина кам'яниці із входом з подвір'я. Універсальний словник-енциклопедія
  8. флігель — ПРИБУДО́ВА (до будівлі, споруди), ФЛІ́ГЕЛЬ рідше, ПРИБУДУВА́ННЯ, ПРИРУБ буд., ПРИБУДІ́ВОК діал., ОФІЦИ́НА зах., ХИ́ЖКА (до хати); ПРИ́ХАТОК заст., ПРИТУ́ЛА діал. (до хати, призначена для худоби або інших господарчих потреб). Будиночок на околиці міста. Словник синонімів української мови
  9. флігель — ФЛІ́ГЕЛЬ, я, ч. Житлова бічна прибудова до головного будинку або будиночок у дворі головного будинку. Визначено їм у флігелі на другім поверсі дві скромні кімнатки (Фр., VI, 1951, 235); Поблизу будинку стояли два флігелі. Словник української мови в 11 томах
  10. флігель — (нім. — крило) 1. Прибудова до основної житлової споруди, інколи у вигляді бокового крила. 2. Невеликий житловий корпус у складі палацового комплексу. Архітектура і монументальне мистецтво