флігель

ПРИБУДО́ВА (до будівлі, споруди), ФЛІ́ГЕЛЬ рідше, ПРИБУДУВА́ННЯ, ПРИРУБ буд., ПРИБУДІ́ВОК діал., ОФІЦИ́НА зах., ХИ́ЖКА (до хати); ПРИ́ХАТОК заст., ПРИТУ́ЛА діал. (до хати, призначена для худоби або інших господарчих потреб). Будиночок на околиці міста. Крихітна прибудова — колишній сарайчик (І. Муратов); Довга колегія на два етажі з двома високими флігелями, причепленими, неначе двоє крил, неначе розпустила й простягла в довжину свої міцні крила (І. Нечуй-Левицький); Крім трьох куполів, будівля має з боків над невеликими прирубами два маленьких куполки (з наукової літератури); Пані Олімпія звільна і обережно, з тацею в руках, пішла до нової офіцини, того невеличкого прибудівку (І. Франко); Роман вийшов в сіни та пішов у хижку, котра була зроблена коло противної хати через сіни (І. Нечуй-Левицький); Навколо (гуцульської) хати з тилу і причілків прибудовувались притули, де тримали овець (з журналу).

ФЛІ́ГЕЛЬ (будинок у дворі великої споруди; допоміжний будинок), ОФІЦИ́НИ мн., діал. Великий будинок, оточений кількома флігелями, замаячив удалині (О. Полторацький); Пан раптом зробився до нього немилостивий і викинув його з офіцин (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. флігель — флі́гель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. флігель — див. прибудова Словник синонімів Вусика
  3. флігель — [фл’ігеил'] -л'а, ор. -леим, м. (ў) -л'і, мн. фл'ігеил'і, фл'ігеил'іў два фл'ігеил'і Орфоепічний словник української мови
  4. флігель — Придомок Словник чужослів Павло Штепа
  5. флігель — ФЛІ́ГЕЛЬ, я, ч. Житлова бічна прибудова до головного будинку або будиночок у дворі головного будинку. Визначено їм у флігелі на другім поверсі дві скромні кімнатки (І. Франко); Поблизу будинку стояли два флігелі. Словник української мови у 20 томах
  6. флігель — -я, ч. Житлова бічна прибудова до головного будинку чи будиночок у дворі головного будинку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. флігель — флі́гель (від нім. Flügel – крило) житлова прибудова з боку головного будинку або будинок у дворі великого дому. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. флігель — 1. окремий будинок поблизу палацу або садиби, зазвичай господарського призначення, містить також житло для обслуги, покої для гостей; 2. частина кам'яниці із входом з подвір'я. Універсальний словник-енциклопедія
  9. флігель — ФЛІ́ГЕЛЬ, я, ч. Житлова бічна прибудова до головного будинку або будиночок у дворі головного будинку. Визначено їм у флігелі на другім поверсі дві скромні кімнатки (Фр., VI, 1951, 235); Поблизу будинку стояли два флігелі. Словник української мови в 11 томах
  10. флігель — (нім. — крило) 1. Прибудова до основної житлової споруди, інколи у вигляді бокового крила. 2. Невеликий житловий корпус у складі палацового комплексу. Архітектура і монументальне мистецтво