фонаційний

ФОНАЦІ́ЙНИЙ, а, е, спец.

Стос. до фонації.

Звуження при вимові [г] не можна порівнювати зі щілиною, що утворюється при артикуляції шиплячих, свистячих і навіть задньоязикових .. Фонаційний струмінь при цьому посилюється й прискорюється, тобто за певну кількість часу проходить більше повітря (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фонаційний — фонаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. фонаційний — -а, -е, спец. Стос. до фонації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фонаційний — ФОНАЦІ́ЙНИЙ, а, е, спец. Стос. до фонації. Звуження при вимові [г] не можна порівнювати зі щілиною, що утворюється при артикуляції шиплячих, свистячих і навіть задньоязикових.. Словник української мови в 11 томах