1. Словник української мови в 11 томах

фонаційний

ФОНАЦІ́ЙНИЙ, а, е, спец. Стос. до фонації.

Звуження при вимові [г] не можна порівнювати зі щілиною, що утворюється при артикуляції шиплячих, свистячих і навіть задньоязикових.. Фонаційний струмінь при цьому посилюється й прискорюється, тобто за певну кількість часу проходить більше повітря (Сучасна укр. літ. м.. І, 1969, 177).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фонаційний — фонаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. фонаційний — ФОНАЦІ́ЙНИЙ, а, е, спец. Стос. до фонації. Звуження при вимові [г] не можна порівнювати зі щілиною, що утворюється при артикуляції шиплячих, свистячих і навіть задньоязикових .. Словник української мови у 20 томах
  3. фонаційний — -а, -е, спец. Стос. до фонації. Великий тлумачний словник сучасної мови