фонендоскоп

ФОНЕНДОСКО́П, а, ч.

Медичний прилад для вислухування серця й легень із резонатором, що посилює звук.

Як і той професор, Олександр Іванович, на великий подив Таскірі, віддавав у роботі перевагу старому, примітивному дерев'яному стетоскопові над новітнім, зручним фонендоскопом, запевняючи, що фонендоскоп з його звучністю збільшує шуми й хрипи і не дає реальної картини стану серця й легенів (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фонендоскоп — фонендоско́п іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фонендоскоп — -а, ч. Медичний прилад для вислухування серця й легень з резонатором, що посилює звук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фонендоскоп — фонендоско́п (від грец. φωνή – звук, ένδον – всередині і ...скоп) інструмент для вислухування серця й легень з резонатором для підсилення звуків. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. фонендоскоп — див. слухавка лікарська Універсальний словник-енциклопедія
  5. фонендоскоп — ФОНЕНДОСКО́П, а, ч. Медичний прилад для вислухування серця й легень з резонатором, що посилює звук. Словник української мови в 11 томах