1. Словник української мови у 20 томах

формалізм

ФОРМАЛІ́ЗМ, у, ч.

1. Дотримання зовнішньої форми в чому-небудь, незаперечне виконання певних правил (інструкцій) незважаючи на суть справи; формальне ставлення до чого-небудь.

Законом найгуманнішої професії медичного працівника є чуйне, уважне ставлення до хворих .. формалізму і байдужості не повинно бути в медичних закладах (з газ.);

Частенько вирішували справи за звичаєм, що помя'кшувало суворі кари писаних законів. Узагалі судді старалися вирішувати справи за внутрішніму переконанням, і формалізм писаного права ослаблювався участю в процесі, в ролі слідчих і свідків, самого населення (з наук. літ.);

Слід створювати всі умови, щоб національно-російська двомовність розвивалася гармонійно й природно, з урахуванням особливостей кожного регіону, була вільною від формалізму (з наук. літ.).

2. Відрив форми від змісту в творах мистецтва, надання провідного значення формі або окремим її елементам.

Робота над формою, конче потрібна для кожного поета, одразу стає формальним трюкацтвом, формалізмом, якщо вона беззмістовна, тобто якщо вона не спрямована на вираження смислу, думки (з наук.-попул. літ.);

Механічно розтинаючи мистецтво на “ідеологію” і “фактуру”, українські футуристи .. приходили до найодвертішого формалізму в теорії і на практиці (з наук. літ.).

3. Напрям у логіці, мистецтвознавстві та інших науках, що висуває на перше місце форму, нехтуючи змістом.

Мате [Залка] був переконаний і непримиренний поборник реалізму. Формалізм у мистецтві та літературі він палко ненавидів (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. формалізм — (надання переваги лише зовнішній формі) формалістика, (з урахуванням несуттєвих дрібниць) педантизм, ірон. буквоїдство, книжн.: талмудизм, доктринерство. Словник синонімів Полюги
  2. формалізм — формалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. формалізм — ФОРМАЛІЗМ – ФОРМАЛІСТИКА – ФОРМАЛІСТИЧНІСТЬ Формалізм, -у. 1. Дотримання зовнішньої форми в чомусь на шкоду суті справи; формальне ставлення до чогось: наслідки формалізму, прояви формалізму. Літературне слововживання
  4. формалізм — Зовнішня пунктуальність формальне ставлення, п-о бюрократизм сов. казенщина. Словник синонімів Караванського
  5. формалізм — -у, ч. 1》 Дотримання зовнішньої форми в чому-небудь на шкоду суті справи; формальне ставлення до чого-небудь. 2》 Відрив форми від змісту в творах мистецтва, надання провідного значення формі або окремим її елементам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. формалізм — формалі́зм (франц. formalisme, від лат. formalis – складений за формою) 1. Додержування зовнішніх форм чого-небудь, коли про наслідки та їхню доцільність не дбають. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. формалізм — Положення у філософії, науці, мистецтві, згідно з яким форма є вирішальним фактором пізнавальних, етичних, естетичних та ін. вартостей. Універсальний словник-енциклопедія
  8. формалізм — див. формалізм у математиці Філософський енциклопедичний словник
  9. формалізм — БЮРОКРАТИ́ЗМ (висування на перше місце формального боку у веденні та розв'язанні адміністративних, судових і под. справ), КАНЦЕЛЯ́РЩИНА зневажл., КАЗЕ́НЩИНА зневажл., ЧИНО́ВНИЦТВО зневажл. Словник синонімів української мови
  10. формалізм — Формалі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. формалізм — ФОРМАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Дотримання зовнішньої форми в чому-небудь на шкоду суті справи; формальне ставлення до чого-небудь. Законом найгуманнішої професії медичного працівника є чуйне, уважне ставлення до хворих.. Словник української мови в 11 томах