1. Словник української мови у 20 томах

фортечний

ФОРТЕ́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до форте́ця 1.

Далеко, далеко, серед пісків, майоріли фортечні вали (В. Козаченко);

Чахкаючі удари мінометів, лункі постріли сорокап'яток губилися в важкому позіханні фортечних гармат-велетнів (О. Гончар);

Після приєднання Криму до Росії в 1783 році Перекоп як укріплення втрачає своє значення, його фортечні споруди поступово занепадають (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Влаштувалися в маленькій кімнатці – колишній келії чоловічого монастиря, склепистій, з товстенними, ніби фортечними, стінами (Ю. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фортечний — форте́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. фортечний — -а, -е. Прикм. до фортеця 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фортечний — ФОРТЕ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до форте́ця 1. Далеко, далеко, серед пісків, майоріли фортечні вали (Коз., Зол. грамота, 1939, 12); Чахкаючі удари мінометів, лункі постріли сорокап’яток губилися в важкому позіханні фортечних гармат-велетнів (Гончар, III... Словник української мови в 11 томах