фортеця

ФОРТЕ́ЦЯ, і, ж.

1. Укріплення з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, признач. для тривалої кругової оборони; цитадель.

“Ріжте, бийте” на фортеці Кричить Гамалія (Т. Шевченко);

Каффа поділялася на три частини: фортецю, або цитадель, місто і передмістя (З. Тулуб);

Під фортецею збереглися глибокі рови (В. Кучер);

Вся в снігу і сонці, вирисовується на фоні небосхилу невисока гора, як короною увінчана зубчатими мурами і баштами руїн древньої фортеці (І. Волошин);

Мовчазна й негомінлива тепер Хотинська фортеця. А колись тут, біля кам'яних мурів, схрещувалися шаблі, ламалися списи, падали ядра (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Серед залитого водою подвір'я височіє, мов фортеця, темний млин (А. Шиян);

* Образно. * У порівн. Піхота ішла, літаки в вишині, Промчалися танки – фортеці стальні, Здіймаючи вслід хуртовину широку (І. Нехода);

// заст. В'язниця.

У юності він [Руге] брав участь у студентському русі, і королівський суд засудив його до п'яти років фортеці. Декому фортеця ламала життя. Та Руге і після цього свою долю міцно тримав у руках (з мемуарної літ.).

2. перен., уроч. Надійний захист, опора, твердиня.

Число братств зростало, і їх почали засновувати по дрібних містах і навіть по селах. І Україна вкрилася густою сіткою церковних братств, що стали міцними фортецями в обороні православної віри (І. Огієнко);

Один приніс відгодованого індика; кілька старезних героїв кавказької та турецької воєн совали йому в руки уклінні чолобитні. Ні, кам'яною фортецею стояв красень-офіцер (В. Лихоносов);

Мого життя на це не стане. Але кожний мій крок є фортеця, що ніколи вже не буде здана (В. Підмогильний).

(1) Летю́ча (рідко літа́юча) форте́ця – чотиримоторний важкий бомбардувальник далекої дії.

Останнім в повітря піднявся великий командирський літак, в якому мені дозволили зайняти місце. Це була летюча фортеця, озброєна шістьма гарматами, багатьма крупнокаліберними кулеметами (М. Трублаїні);

В небі загудуть літаки: і летючі фортеці, і винищувачі, і бомбардувальники, і транспортні! Як хмара! Як хмара! (Остап Вишня);

Ближче до приміщень аеропорту стояв .. транспортний літак С-54, за ним – чотиримоторна “літаюча фортеця” (П. Загребельний);

Насиченість озброєнням дає підстави назвати літак К–7 “літаючою фортецею” (із журн.);

(2) Форте́ця на коле́сах – бронепоїзд.

Вони допомагали нам ремонтувати фортеці на колесах, повертали їх у бойовий стрій, а ми з залізничниками ділилися останнім шматком хліба (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фортеця — форте́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фортеця — Цитаделя, сов. цитадель, ур. твердиня, опліт, сов. оплот, з. тверджа, іст. кремль; (неприступна) БАСТІОН; п! УКРІПЛЕННЯ. Словник синонімів Караванського
  3. фортеця — див. укріплення Словник синонімів Вусика
  4. фортеця — [фортец'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
  5. фортеця — Твердиня, вишегород, див. форт, цитаделя, кріпость, оплот Словник чужослів Павло Штепа
  6. фортеця — -і, ж. 1》 Укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, признач. для тривалої кругової оборони. 2》 перен., уроч. Надійний захист, опора, твердиня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. фортеця — УКРІ́ПЛЕННЯ (оборонна споруда), ФОРТИФІКА́ЦІЯ, ФОРТ, БАСТІО́Н (старовинна бойова споруда на розі фортечного муру); ПАЛА́НКА (невелике укріплення, обнесене частоколом, у Запорізькій Січі). Хмельницький не поспішав штурмувати збаразькі укріплення (Я. Словник синонімів української мови
  8. фортеця — Форте́ця, -ці, -нею; -те́ці, -те́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. фортеця — ФОРТЕ́ЦЯ, і, ж. 1. Укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, признач. для тривалої кругової оборони. «Ріжте, бийте» на фортеці Кричить Гамалія (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  10. фортеця — Будівельний комплекс, розрахований на довгочасний захист, завдяки міцності споруд і спроможності вести кругову оборону. Крім пояса зовнішніх укріплень (рови, вали, бастіони, дерев'яні або муровані стіни з баштами і воротами, барбакани тощо)... Архітектура і монументальне мистецтво