фортеця

Значення в інших словниках

1. фортеця — форте́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. фортеця — Цитаделя, сов. цитадель, ур. твердиня, опліт, сов. оплот, з. тверджа, іст. кремль; (неприступна) БАСТІОН; п! УКРІПЛЕННЯ. Словник синонімів Караванського
3. фортеця — див. укріплення Словник синонімів Вусика
4. фортеця — Твердиня, вишегород, див. форт, цитаделя, кріпость, оплот Словник чужослів Павло Штепа
5. фортеця — ФОРТЕ́ЦЯ, і, ж. 1. Укріплення з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, признач. для тривалої кругової оборони; цитадель. “Ріжте, бийте” на фортеці Кричить Гамалія (Т. Словник української мови у 20 томах
6. фортеця — -і, ж. 1》 Укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, признач. для тривалої кругової оборони. 2》 перен., уроч. Надійний захист, опора, твердиня. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. фортеця — УКРІ́ПЛЕННЯ (оборонна споруда), ФОРТИФІКА́ЦІЯ, ФОРТ, БАСТІО́Н (старовинна бойова споруда на розі фортечного муру); ПАЛА́НКА (невелике укріплення, обнесене частоколом, у Запорізькій Січі). Хмельницький не поспішав штурмувати збаразькі укріплення (Я. Словник синонімів української мови
8. фортеця — Форте́ця, -ці, -нею; -те́ці, -те́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. фортеця — ФОРТЕ́ЦЯ, і, ж. 1. Укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, признач. для тривалої кругової оборони. «Ріжте, бийте» на фортеці Кричить Гамалія (Шевч. Словник української мови в 11 томах
10. фортеця — Будівельний комплекс, розрахований на довгочасний захист, завдяки міцності споруд і спроможності вести кругову оборону. Крім пояса зовнішніх укріплень (рови, вали, бастіони, дерев'яні або муровані стіни з баштами і воротами, барбакани тощо)... Архітектура і монументальне мистецтво