фортеця

УКРІ́ПЛЕННЯ (оборонна споруда), ФОРТИФІКА́ЦІЯ, ФОРТ, БАСТІО́Н (старовинна бойова споруда на розі фортечного муру); ПАЛА́НКА (невелике укріплення, обнесене частоколом, у Запорізькій Січі). Хмельницький не поспішав штурмувати збаразькі укріплення (Я. Качура); Протягом віків цей зразок середньовічної фортифікації (Мукачівський замок).. відігравав визначну роль в обороні Закарпаття від половців та монголо-татарських орд (з журналу); Форт.. стоїть на сторожі При виході в море сто літ (М. Нагнибіда); Фортеця була обнесена валами сажнів десять заввишки, з бастіонами на чотирьох рогах і з глибоким ровом довкола (П. Панч). — Пор. форте́ця.

ФОРТЕ́ЦЯ, ЦИТАДЕ́ЛЬ, ТВЕРДИ́НЯ перев. уроч., ТВЕ́РДЖА заст., КРІ́ПОСТЬ заст. Каффа поділяється на три частини: фортецю, або цитадель, місто й передмістя (З. Тулуб); Військо замкнулось в твердині й од самого ранку цілий день оборонялося з-за валів та барканів од нападу козаків (І. Нечуй-Левицький); На високій скелі лівого побережжя притулилось містечко Буша з тверджею-замком, що панував над околицею (М. Старицький); Троянці в кріпості сидять, Забилися, мов миші в нору (І. Котляревський). — Пор. укрі́плення.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

фортеця — форте́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
фортеця — Цитаделя, сов. цитадель, ур. твердиня, опліт, сов. оплот, з. тверджа, іст. кремль; (неприступна) БАСТІОН; п! УКРІПЛЕННЯ. Словник синонімів Караванського
фортеця — див. укріплення Словник синонімів Вусика
фортеця — [фортец'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
фортеця — Твердиня, вишегород, див. форт, цитаделя, кріпость, оплот Словник чужослів Павло Штепа
фортеця — ФОРТЕ́ЦЯ, і, ж. 1. Укріплення з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, признач. для тривалої кругової оборони; цитадель. “Ріжте, бийте” на фортеці Кричить Гамалія (Т. Словник української мови у 20 томах
фортеця — -і, ж. 1》 Укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, признач. для тривалої кругової оборони. 2》 перен., уроч. Надійний захист, опора, твердиня. Великий тлумачний словник сучасної мови
фортеця — Форте́ця, -ці, -нею; -те́ці, -те́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
фортеця — ФОРТЕ́ЦЯ, і, ж. 1. Укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, признач. для тривалої кругової оборони. «Ріжте, бийте» на фортеці Кричить Гамалія (Шевч. Словник української мови в 11 томах
фортеця — Будівельний комплекс, розрахований на довгочасний захист, завдяки міцності споруд і спроможності вести кругову оборону. Крім пояса зовнішніх укріплень (рови, вали, бастіони, дерев'яні або муровані стіни з баштами і воротами, барбакани тощо)... Архітектура і монументальне мистецтво