1. Словник синонімів української мови

фортифікація

УКРІ́ПЛЕННЯ (оборонна споруда), ФОРТИФІКА́ЦІЯ, ФОРТ, БАСТІО́Н (старовинна бойова споруда на розі фортечного муру); ПАЛА́НКА (невелике укріплення, обнесене частоколом, у Запорізькій Січі). Хмельницький не поспішав штурмувати збаразькі укріплення (Я. Качура); Протягом віків цей зразок середньовічної фортифікації (Мукачівський замок).. відігравав визначну роль в обороні Закарпаття від половців та монголо-татарських орд (з журналу); Форт.. стоїть на сторожі При виході в море сто літ (М. Нагнибіда); Фортеця була обнесена валами сажнів десять заввишки, з бастіонами на чотирьох рогах і з глибоким ровом довкола (П. Панч). — Пор. форте́ця.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фортифікація — фортифіка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фортифікація — ФОРТИФІКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Військова наука, що вивчає форми, засоби та способи укріплення місцевості для ведення бойових дій, а також способи захисту від засобів ураження. – Фуль – великий теоретик і знавець фортифікації... Словник української мови у 20 томах
  3. фортифікація — -ї, ж. 1》 Військова наука, що вивчає форми, засоби та способи укріплення місцевості для ведення бойових дій, а також способи захисту від засобів ураження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фортифікація — фортифіка́ція (франц. fortification, від лат. fortis – міцний та facio – роблю) 1. Військова наука, що вивчає форми, засоби й способи укріплення місцевості для ведення бойових дій, а також способи захисту від засобів ураження. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фортифікація — Група оборонних укріплень; також галузь військово- інженерної справи, яка займається їх будівництвом. Універсальний словник-енциклопедія
  6. фортифікація — Фортифіка́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. фортифікація — ФОРТИФІКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Військова наука, що вивчає форми, засоби та способи укріплення місцевості для ведення бойових дій, а також способи захисту від засобів ураження. Словник української мови в 11 томах
  8. фортифікація — (лат. — укріплення) Теорія і практика створення різних оборонних споруд. Завданням військово-інженерної справи являлося передовсім таке укріплення і обладнання місцевості, яке полегшувало вести бій власним підрозділам і утруднювало супротивнику. Архітектура і монументальне мистецтво