1. Словник іншомовних слів Мельничука

фортифікація

фортифіка́ція

(франц. fortification, від лат. fortis – міцний та facio – роблю)

1. Військова наука, що вивчає форми, засоби й способи укріплення місцевості для ведення бойових дій, а також способи захисту від засобів ураження.

2. Галузь військово-інженерної справи, що розробляє конструкції та способи будівництва спеціальних військових споруд для найефективнішого використання військами зброї та бойової техніки, захисту військ, населення і важливих об’єктів оперативного й стратегічного значення від ураження всіма видами зброї, в тому числі ядерної, хімічної тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фортифікація — фортифіка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фортифікація — ФОРТИФІКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Військова наука, що вивчає форми, засоби та способи укріплення місцевості для ведення бойових дій, а також способи захисту від засобів ураження. – Фуль – великий теоретик і знавець фортифікації... Словник української мови у 20 томах
  3. фортифікація — -ї, ж. 1》 Військова наука, що вивчає форми, засоби та способи укріплення місцевості для ведення бойових дій, а також способи захисту від засобів ураження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фортифікація — Група оборонних укріплень; також галузь військово- інженерної справи, яка займається їх будівництвом. Універсальний словник-енциклопедія
  5. фортифікація — УКРІ́ПЛЕННЯ (оборонна споруда), ФОРТИФІКА́ЦІЯ, ФОРТ, БАСТІО́Н (старовинна бойова споруда на розі фортечного муру); ПАЛА́НКА (невелике укріплення, обнесене частоколом, у Запорізькій Січі). Хмельницький не поспішав штурмувати збаразькі укріплення (Я. Словник синонімів української мови
  6. фортифікація — Фортифіка́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. фортифікація — ФОРТИФІКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Військова наука, що вивчає форми, засоби та способи укріплення місцевості для ведення бойових дій, а також способи захисту від засобів ураження. Словник української мови в 11 томах
  8. фортифікація — (лат. — укріплення) Теорія і практика створення різних оборонних споруд. Завданням військово-інженерної справи являлося передовсім таке укріплення і обладнання місцевості, яке полегшувало вести бій власним підрозділам і утруднювало супротивнику. Архітектура і монументальне мистецтво