фотельчик
ФОТЕ́ЛЬЧИК, а, ч., діал.
Зменш. до фоте́ль.
Він покірно сів на своєму звичайному місці, на низькому фотельчику, край її ніг (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фотельчик — фоте́льчик іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- фотельчик — -а, ч., діал. Зменш. до фотель. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фотельчик — ФОТЕ́ЛЬЧИК, а, ч., діал. Зменш. до фоте́ль. Він покірно сів на своєму звичайному місці, на низькому фотельчику, край її ніг (Л. Укр., III, 1952, 698). Словник української мови в 11 томах